До Карпат




Етап перший

 

Подорож у західну частину Країни планувалась ще у березні. На нашому клубному форумі, мною було запропоновано зробити літній клубний виїзд (Експедиція – Карпати 2014). Але зустрів багато негативу та тему більше не підіймав. Було вирішено поїхати самостійно, на розвідку, по туристичним маршрутам з елементами відсутності асфальту)). Тільки ось не розраховував на те, що на Тернопільщині та Франковщині його не багато, а ось ям  вдосталь, місцями, як з репортажу про АТО.

Початок поїздки був звичайним рано з ранку старт десь у 2.00. На виїзді з міста перший блокпост з міліціантами з суровими обличчями та знаком СТОП КОНТРОЛЬ – помахали палицею типу «зебра», їдемо далі. Через 60 км у селі Валки, ще хлопці – проїхали, а далі аж до Києва тільки купи піску з рештками мішків…

Кілометри дороги одометр рахував легко, авто з такою же легкістю споживало паливо, а мої друзі пасажири мирно зі смаком сопіли та хропіли. З такою монотонністю їхали поки сонечко не почало грати кольорами, фігурами та їх формами)) Кількість соняшника на полях Київщини та Полтавщини тішило око, аж знехтував безпекою та зарисував телефоном краєвиди

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/37/28583728.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/37/28583730.jpg

 

Подобається мені подорож авто, все видно, відчуваєш запахи трав, квітів та солярки)   голова працює на приємні думки, коли вони приколисують починаєш рахувати кілометри, час, та апетит авто на 100 км, чи роздивлятися обличчя водіїв та їх пасажирів коли їх або вони тебе обгоняють, читати написи на фурах, аналізувати причини ДТП. Між тим зустрілось три фури у відбійниках чи кюветі всі з вини сну водія за кермом, пряма потім закруглення і фура по прямій у кювет без слідів гальмування…..  Далі продовжував милувався видами з вікна та побачив кумедний силует Сузучки… так і не придумав на що схоже. Пишіть у коментах…

 

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/37/28583731.jpg

 

Якихось декілька годин і ми на під’їзді до Броварів де домовлялися зустрітися з Ромкою. Але він якось нас «унюхав» і подзвонив сам. Домовилися зустрітися під мостом, але там його маленького чорного коника у налипках було не помітно. Я, тільки помітив хлопця з телефоном біля вуха і зрозумів –  О, Ромка!. Скориставшись гостинністю г-на та г-жи Вregovich, ми отримали смачний сніданок та рушили на зустріч з основною, єдиною у Києві, «Бандою kievjeep» з традиційною політичною орієнтацією. Слава Україні! При погруз ці у машини Арішка (мала, з якою я їхав) забула у Роми планшет і він побіг. Вона запитує, «Чому його довго нема?» Я відповідаю, «Цього дядю, я бачу у перше, мабуть він не повернеться, пропав планшет!))». Вона знайшлась відразу, «Як що пропаде мій планшет, його авто ми беремо собі, авто як раз открито!» Ось такі сучасні діти))

Містом рушили знайомими мені місцями міст Маскальський (Московський) та краєвиди Гідро-парку та Оболонь, де я жив під час «кровавої» фази Майдану. Героям Слава!

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2845/67/28456727.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2845/67/28456729.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2845/67/28456733.jpg

 

 

Моя наймолодша супутниця прозвала Самурайку – Пиратомобилем) Не ясно, чому?)))

Зустріч з іншими біля ДРИМ-Тауна пройшла вдало, познайомившись відправилися кудись на Десну знайомитись ближче! По дорозі знов чудові краєвиди Київське море, ГЕС, лелеки, чаплі, пісні в рацію. Повітря було дуже душне та спекотне, якесь дуже вологе, навіть дихати дуло складно. Чим далі від асфальту та столичної метушні тим легше дихати. Мабуть це синдром великого міста, а може його специфіка. Ви тільки на мене не ображайтесь, але Київ з його трафіком мені не до вподоби, почуваєш себе лохом з забитого села , а насправді вроде приїхав з півтора міліонного міста.)) Краще - метро! Яке нажаль, ще на Десну не пробили, і на авто цікавіше, можна багато чого побачити. Наприклад, бабцю у малиновому платті з вудкою біля ставка! Як вам таке?

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2845/67/28456738.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2845/67/28456740.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2845/67/28456744.jpg

 

Нарешті добралися до повороту, трохи помакали машинки у калюжах, прокачали амортизатори, помилувалися просторами та різноманіттям трав і квітів на луках. Навіть по дорозі, дівчатка, набрали ромашок для стародавнього гадання, тільки ось забув на що гадати хотіли… Ще хочу сказати, дівчата з якими я їхав, перший раз штурмували на авто грязні калюжі, горби та саме страшне для них було – дорога над обривом річки, як вони пікали…)))

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2845/67/28456755.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2845/67/28456757.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2845/67/28456767.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2845/68/28456876.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2845/69/28456914.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2845/69/28456950.jpg обрив трохи далі, за Самурайкою

 

Знайшовши гарне місце застовпили табір з наметом. По-перше поки дорослу з пакетами, їжею та іншим дітки встигли покупалися. Потім звісно всі це зробили.

Подробиці розмов розголошувати не буду, але теми були різні і цікаві.

Різноманіття блюд на столі було вражаюче! Г-жа lissa_ua, вибач, але написати про це не можу! Ушица на дровах з димком, з якось маленької рибинки була Супер! М'ясо по старовинному пікантному рецепту – пальчики відкусити на руках можна! В заголом заряд енергії та позитива було отримано на 100500+4! Не дивлячись на бридкий потужний відерець, завдяки котрому усі гуртом тримали намет. Не дивлячись на дощ та хвилю на річці купалися, пили, їли та розмовляли, розмовляли, розмовляли…

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2845/69/28456916.jpg Ушица

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2845/69/28456923.jpg Як що всі тримають намет не зірве!

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2845/69/28456930.jpg хвилі на Десні

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2845/69/28456937.jpg початок гри

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2845/69/28456938.jpg бігом за рушником після ігри з дядьком Ігорем))) (кидалися грязюкою)

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2845/69/28456942.jpg

 Хто не приїхав на зустріч не отримав смачного торта «Харківського»

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2845/69/28456944.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2845/69/28456951.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2845/69/28456953.jpg

Туристи прапор ставлять у центрі табору!

 

 

Вдосталь нагулявшись, наївшись та напившись двинули до міста та мене докинути у потрібний бік. Вовчик визвався супроводити, а всі інші за компанію. Довго не могли розстатися прощалися декілька разів та все марно.

А ось ця мила Собачурка швидко всіх розігнала, в неї була не природна реакція на слова, до побачення!

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2845/70/28457012.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2845/70/28457013.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2845/70/28457014.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2845/70/28457016.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2845/70/28457017.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2845/70/28457028.jpg

 

На останок почали трошки дуркувати. Але вийшли кумедні фото!)

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2845/70/28457072.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2845/70/28457064.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2845/70/28457080.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2845/70/28457089.jpg

 

Приємне знайомство, приємні бодрящі почуття, цікаві люди і просто маса позитива отриманого під час зустрічі наповнило мене силами та енергією. Друге та нажаль останнє прощання відбулося на кільцевій.

 

Етап другий

 

Натхненний зустріччю, я вирішив не ночувати у Києві, а докотити до Житомиру і заночувати там. Але по дорозі повернув не туди (навмисно) та об’їхав його кругом з словами – Заночуем десь далі! На АЗС зустріли гопників, намагавшихся зазирнути у гаманець, але не тут от було, добре платити карткою без гаманця!

А далі, по хорошому шляху, вирішили їхати до Рівне та там на ночівлю. Їхали ми їхали та раптом заїхали у Дубно)) і тут лупанула негода. Проливна злива накрила, дорога вузька, безпечних паркувальних, місцеві автоЛюбители на бусах та ін. не знають про можливість регулювання фар, позор!!!

Таким чином докотилися до Тернополя. Місто здивувало мене якістю доріг!!!( Авантюризм та цікавість що ж буде далі повела у перед. Між Тернополем та І.Франківськом у Терноп. обл. помітив один знак з указаним напрямком І.Франк. Дороги розвалені, фури качає з боку у бік та від краю до краю дороги. Забігу у перед на зворотному шляху цих ям не бачив, може все ж блуданув десь у темряві, чи якась аномальна діра була!?).Їду собі, слухаю якусь музичку та помічаю зайвий шум під каптом. Машина їде, на гальмо відкликається, на акселератор теж, а шум є – забив поїхав далі. Проїхав ще десь з 30 км до працюючих дорожніх ліхтарів на стовпах, відкрив капот, почав слухати. Висновок – почало підклинювати віскомуфту, а дощ льє, як з карита дирявого, знов забив на це.

Як почало світати стало легше їхати, хоч краєвид з’явився)). Почав піщяти ремінь, віскомуфту клинануло після дощу намертво. Була зроблена зупинка у с. Братківка, чи як її там.  Не встиг я чаю налити, з’являється, хвостом мерехтить та либу тягне аж зуби помітно. Потім ще й друга ця Улибака привела)) Нагодували тварин тим що було. Ключ для підтяжки ременя був глибоко та далеко, а запасний ремінь був – забив знов, поїхали далі.

 

Сабака Улибака.

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/35/28583562.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/41/28584131.jpg

 

 

Ранкові краєвиди
http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/41/28584130.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/41/28584134.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/41/28584135.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/41/28584136.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/41/28584138.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/41/28584141.jpg

 

Десь на поїзді до Делятину моргає дальнім світлом мені мужик (авто с київськими номерами), вискакує з авто босоніж та руками починає махати. Зупинився. Мужик з страшним перегаром запитує мене, не подивлюся лі я що з його авто, а то він зрозуміти не може що там громихає. Посмикав я колеса на люфти, покачав підвіску, нібито усе гаразд. Сів за кермо його авто щоб проїхати та зрозуміти у чому річ. Почав їхати під капотом скрежет – нагнулась КПП або привода. Порекомендував заїхати на підйомник подивитися. Він подякував та щось невнятно пробуркотав. Я запропонував відтягнути його у свій бік, а він сказав йому у інший, та заснув на пасажирському сидінні. Поїхав я далі. Через 30 хв. був на місці у м. Яремча. Розбудив усіх друзів біля 6.30 ранку своїм приїздом. Випивши кави та вивантаживши усі шмудяки з багажнику, отримав доступ до інструментів, підтягнув ремінь на наглухо заклиненій віскомуфті. Звук мотора, після клину вентилятора, став як у потужної автівки, всі аж оберталися….

 

Етап третій

 

Далі буде….

 

Етап другий

 

Натхненний зустріччю, я вирішив не ночувати у Києві, а докотити до Житомиру і заночувати там. Але по дорозі повернув не туди (навмисно) та об’їхав його кругом з словами – Заночуем десь далі! На АЗС зустріли гопників, намагавшихся зазирнути у гаманець, але не тут от було, добре платити карткою без гаманця!

А далі, по хорошому шляху, вирішили їхати до Рівне та там на ночівлю. Їхали ми їхали та раптом заїхали у Дубно)) і тут лупанула негода. Проливна злива накрила, дорога вузька, безпечних паркувальних місц не має, місцеві автоЛюбители на бусах та ін. авто не знають про можливість регулювання фар, позор!!!

Таким чином докотилися до Тернополя. Місто здивувало мене якістю доріг!!!   (Авантюризм та цікавість що ж буде далі повела у перед. Між Тернополем та І.Франківськом, мабудь сварака, у Терноп.обл. помітив один знак з указаним напрямком І.Франк. Дороги розвалені, фури качає з боку у бік та від краю до краю дороги. Забігу у перед на зворотному шляху цих ям не бачив, може все ж блуданув десь у темряві, чи якась аномальна діра була!?). Їду собі, слухаю якусь музичку та помічаю зайвий шум під каптом. Машина їде, на гальмо відкликається, на акселератор теж, а шум є – забив поїхав далі. Проїхав ще десь з 30 км до працюючих дорожніх ліхтарів на стовпах, відкрив капот, почав слухати. Висновок – почало підклинювати віскомуфту, а дощ льє, як з карита дирявого, знов забив на це. 

Як почало світати стало легше їхати, хоч якийсь краєвид з’явився)). Почав піщяти ремінь, віскомуфту клинануло після дощу намертво. Була зроблена зупинка у с. Братківка, чи як її там.  Не встиг я чаю налити, з’являється, хвостом мерехтить та либу тягне аж зуби помітно сабака-Улибака. Потім ще й друга ця Улибака привела)) Нагодували тварин тим що було. Ключ для підтяжки ременя був глибоко та далеко, а запасний ремінь був – забив знов, поїхали далі. 

 

Сабака Улибака.

 

 

 

 

 

 

Ранкові краєвиди

 

 

 

 

 

 

 

 

Десь на поїзді до Делятину моргає дальнім світлом мені мужик (авто с київськими номерами), вискакує з авто босоніж та руками починає махати. Зупинився. Мужик з страшним перегаром запитує мене, не подивлюся лі я що з його авто, а то він зрозуміти не може що там громихає. Посмикав я колеса на люфти, покачав підвіску, нібито усе гаразд. Сів за кермо його авто щоб проїхати та зрозуміти у чому річ. Почав їхати, скрежет – нагнулась КПП або привода. Порекомендував заїхати на підйомник подивитися. Він подякував та щось невнятно пробуркотав. Я запропонував відтягнути його у свій бік, а він сказав йому у інший, та заснув на пасажирському сидінні. Поїхав я далі. Через 30 хв. був на місці у м. Яремча. Розбудив усіх друзів біля 6.30 ранку своїм приїздом. Випивши кави та вивантаживши усі шмудяки з багажнику, отримав доступ до інструментів, підтягнув ремінь на наглухо заклиненій віскомуфті. Звук мотора, після клину вентилятора, став як у потужної автівки, всі аж оберталися….

 

Етап третій 

 

Дочекавшись пробудження всієї компанії (9 чол) обнімашек та цілувашек продовжив ремонт авто.

Після вимушеного ремонту та заказу потрібних запчастин, зробили другий сніданок. Провели оглядини будівлі та території. Будиночок, друзі підібрали на п’ятірку.

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/58/28585828.jpg

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/58/28585829.jpg

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/58/28585832.jpg

 

Погода просто шепотіла. Десь у далі шуміла ріка, співали пташки, не палко гріло сонечко. Погода прекрасна! За трапезою було вирішено почати знайомство з світом Карпатських гор та місцевого фольклору. У самому місті Яремче є кілька мість зі званням місцевого Робін Гуда  - О.Довбуша. А саме Камінь Довбуша та Стежка з Печерами Довбуша. Погрузилися в авто та поїхати до Заповідної зони. З’ясувалося, що майже всі ліси навколо Яремче є природним заповідником та зовсім не такими як я собі уявляв.

Приємно здивувала ціна на вхідний білет 10 дорослі та 5 діти. Але просто бродити стежками було не цікаво, замовили екскурсовода. Екскурсоводам був літній чоловік, який відразу запитав звідки ми та якою мовою йому розповідати? Так як з нами були друзі з Литви, ми сказали російською. Хоча потім з’ясувалося, що для нас на рос. мові богато фактів йому прийшлось замовчати щоб нібито не образити. Але у підсумку його розкази були дуже пізнавальні стосовно місцевих традицій, обрядів, стилів та побуту.

Ось кілька фото.

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/35/28583574.jpg

містичні камені біля котрих розпалюють вогнище на Івана Купала

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/35/28583575.jpg

ось початок стежки.

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/35/28583576.jpg

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/35/28583578.jpg

стежинка, яка під час дощів перетворюється на невеличку річку

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/35/28583579.jpg

типовий одяг чоловіків Гуцульщини

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/35/28583584.jpg

чарівні смереки

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/35/28583587.jpg

смереки на схилі

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/35/28583593.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/58/28585833.jpg

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/58/28585834.jpg

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/58/28585835.jpg

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/58/28585837.jpg

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/58/28585838.jpg

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/58/28585840.jpg

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/58/28585840.jpg

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/58/28585846.jpg

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/58/28585847.jpg

 

Багато обладнаних міст відпочинку на тільки на стежках-маршрутах але і вздовж авто трас.

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/35/28583594.jpg

 

багато прірв та крутих схилів плотно засаджених деревами, нажаль глибину та красу фото повністю не відображає.

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/35/28583595.jpg

 

є місця як у описах казок поро БабуЯгу)

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/35/28583599.jpg

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/36/28583601.jpg

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/36/28583603.jpg

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/58/28585802.jpg

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/57/28585787.jpg

 

Вхід у печеру схованку Довбуша, яку за словами екскурсовода підірвали радянські КГБшники у 1948 році. Підірвали після проведення експедиції во внутр, запечатавши там усі тайни печери. Але дуже багато шукачів скарбів досі шукають скарби О.Довбуша по всій Гуцульщині.

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/36/28583605.jpg

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/58/28585800.jpg

 

Находившись по сажкам та кущам сходили до Яремчанського водоспаду-водовороту.

Полюбувалися развалінами дитячих санаторіїв та Радяньського Карпатського Артеку.

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/58/28585849.jpg

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/58/28585851.jpg

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/58/28585853.jpg

хоча один корпус відбудували для готелю, але ціни там айай

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/58/28585817.jpg

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/58/28585813.jpg

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/58/28585820.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/58/28585855.jpg

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/58/28585857.jpg

 

День пролетів швидко та насичено! З наближенням вечора був зроблено похід до магазину та далі мі відмітили трошки зустріч. Набачились майже цілий рік. Литовців дуже цікавила наша особиста думка про ситуацію в Україні. Теревені, теревені, теревені до пізньої ночі. Темрява на заході спускається не привично пізно, десь о 22.00 ще тільки сумерки.

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/58/28585823.jpg

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/58/28585824.jpg

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/58/28585826.jpg

 

 

Ранок наступного дня видався складним….

 

Погода трохи не сприяла подорожам, лили дощі. Після приїзду сонячних днів було аж шість, а решта хмарно, туманно, проливні дощі та грози.

Ще одні захоплюючі кадри були відзняті під час підйому на Явірник. Зранку пролунала пропозиція пішки зробити підйом та знайти сонце на вишині 1200 м. Але там його теж не було.

 

Таким був вид з веранди на протязі тижня, кожний ранок теж, що вчора – дежавю)

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/36/28583623.jpg

 

 

Кадри з підйому на Явірник. Видимість 30-50 м

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/36/28583664.jpg

 

дорога з дуже засмоктуючою глиною

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/36/28583665.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/36/28583667.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/36/28583668.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/36/28583670.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/36/28583673.jpg

 

Всі лісовозні дороги з твердим покриттям на гору перетворились на бурні струмки з глибоким руслом. На аби яком авто не проїхати. Але дуже багато слідів мото шин з не дуже «зубатими» протекторами. Місцеві чабани гоняють скот на поляну використовуючи китайські мотики. У низ спускаються, навіть двигун не запускають))

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/36/28583675.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/36/28583659.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/36/28583661.jpg

 

багато фігурних витворів мистецтва павуків.

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/36/28583662.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/36/28583663.jpg

 

https://scontent-a-fra.xx.fbcdn.net/hphotos-xfa1/t1.0-9/1798608_845887475433006_4998430007922005172_n.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/36/28583674.jpg

 

Вид з Вовчої поляни на Микуличин

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/36/28583679.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/36/28583681.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/36/28583682.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/36/28583683.jpg

 

Місцевий представник Червоної книги, саламандра плямиста. Хотіли його взяти дітям показати, але зрозуміли, що діти попросять віднести її на місце де взяли, тому що у неї там будинок і родина)))

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/36/28583688.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/37/28583711.jpg

 

Малесенький водоспад 12 см, а яким великим виглядає

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/36/28583694.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/36/28583692.jpg

 

Поляна Явірник, з неї можно побачити Яремче, Дилятие, навіть куполи Надвірної у гарну погоду. Але ми побачили таке.

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/36/28583698.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/36/28583699.jpg

 

смерека у яку потрапила блискавка

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/37/28583700.jpg

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/37/28583701.jpg

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/37/28583702.jpg

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/37/28583703.jpg

 

Па поляні було чутно бряканья бубонців ската та молоко навкруги. Мій товариш назвав це - кімнатою з ватою

 

Під час спуску туман почав сходити, але не стрімко.

 http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/37/28583707.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/37/28583708.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/37/28583710.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/37/28583714.jpg

 

Яремче, вид з опушки лісу

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/37/28583716.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/37/28583718.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/37/28583721.jpg

 

У вечорі зробили скормну вечерю

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/37/28583723.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/37/28583725.jpg

 

За день до від’їзду ми знов підіймалися на поляну Явірник у сонячну погоду краєвиди там звісно вразили. Питався зробити фото на тих же місцях, що і у тумані

 

 http://m.io.ua/img_aa/medium/2859/06/28590697.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2859/06/28590698.jpg

 

перша поляна Вовча

http://m.io.ua/img_aa/medium/2859/06/28590699.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2859/07/28590700.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2859/07/28590703.jpg

 

край с.Микуличин. Між тим найбільше, саме село, в Україні. Має дуже велике число присілків.

http://m.io.ua/img_aa/medium/2859/07/28590704.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2859/07/28590705.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2859/07/28590706.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2859/07/28590708.jpg

 

Важка техніка не витримує, а мотики гоняють)

http://m.io.ua/img_aa/medium/2859/07/28590710.jpg

 

Мотильок

http://m.io.ua/img_aa/medium/2859/07/28590711.jpg

 

Оттакі дороги біля вершини

http://m.io.ua/img_aa/medium/2859/07/28590713.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2859/07/28590714.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2859/07/28590716.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2859/07/28590717.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2859/07/28590718.jpg

 

А ось і господарі дзвіночків у тумані

http://m.io.ua/img_aa/medium/2859/07/28590719.jpg

 

 http://m.io.ua/img_aa/medium/2859/07/28590721.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2859/07/28590728.jpg

 

 

Будинок чабанів. На подворі грають діти, гукають ехо, один хлопець дуже мелодично грав на сопілці. Звуки на вишині передаються дуже чітко.

http://m.io.ua/img_aa/medium/2859/07/28590722.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2859/07/28590723.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2859/07/28590725.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2859/07/28590727.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2859/07/28590732.jpg

 

 

Вид на г. Хом’як

http://m.io.ua/img_aa/medium/2859/07/28590729.jpg

 

Яремче. Фотік не передав, але ближче до горизонту сяяли купола церкви. Був ще Никон 90Д, але з нього фоток поки немає, як заберу завантажу у свій альбом на сайті, подивитись.))

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2859/07/28590733.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2859/07/28590735.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2859/07/28590736.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2859/07/28590731.jpg

 

Тільки мене запечалили на фоні Хом’яка задув вітерець та потемніло і ця туча, яка лівіше Хом’яка двинула на нас.

http://m.io.ua/img_aa/medium/2859/07/28590729.jpg

 

ми тільки встигли спиститися з поляни на опушку, як грянула блискавка та оглушаючий розкат грому прямо над нами. Дівчата замерехтіли, завізжяли та почали припадати до землі. Натягнувши дощові гандончики почали стагуватися до низу. Почалася крепка злива з градом.

http://m.io.ua/img_aa/medium/2859/07/28590738.jpg

http://m.io.ua/img_aa/medium/2859/07/28590737.jpg

 

хотів було зробити пару фото зливи але пожалів фотік, вода текра з дощівика рекою у рукава). Поки спускалися до низу злива пройшла і знов заграло сонечко та почала де ніде з’являтися веселка.

Наступного року, як що буде усе гаразд. Купую собі Ендурку причіп і у Яремче. Литовці мають байк та збиралися брати, але передумали. Так що хто за наступного року по горам на байку, приєднуйтесь до нас!

 

Наступний опис буде, про те, як ми литовцем засумували та вирішили під зливою піднятися на г.Маковиця, на Сузучкі))) маючи фотік та гумові чоботи.

 

 

Прогулянка під дощем

 

Погода бридка четвертий день дощ. У Яремче три дні по тому оголосили триденний траур, у АТО загинув місцевий хлопець (25 р.). До кінця АТО оголошено неофіційне табу на усі розважальні заходи. Навіть день міста святкувати не будуть. Всі б регіони так вчинили, нічого святкувати під час війни.

Наш дух відпочивальників вже не має того запалу - занепадає. Закінчилися харчі, требо йти на ринок, ніхто не хоче. Я запропонував з’їздити за одно сунутися у гори, бо дах їде від бездійного безділля. Гарольд запропонував взяти свого малого, я згодився. Заїхали на ринок купували усе необхідне, тому що, якщо затримуємося у горох, нас з’їдять інші. Вооружилися фоті ком та гумовими чоботами – у путь.

Ринок нас надовго не затримав. Ввімкнули Озік побачили дорогу, їдемо. Бац тупик, хтось відбудував будинок, зачинив брамою та посадив собачуру.

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/36/28583628.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/36/28583630.jpg

 

 Не біда ще є два шляхи, перший теж облом, кліренс маловат, а валуни великі. А ось третій шлях був доволі проїзний. Маленькі камінці, трохи глини декілька завалів, калюжі, жижа. Їхали ми їхали та приїхали.

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/36/28583632.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/36/28583635.jpg

 

Краєвиди гарні, у низу якась річ ушка у обриві, то малеча вижимається у крісло, то радіє бризкам з калюж та багну на склі, яке місять щітки. Після чергового підйому калюжа та впдаюча у неї нова дощова ріка.

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/36/28583631.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/36/28583634.jpg

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/36/28583636.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/36/28583637.jpg

 

Протопталі ногами, вердикт з ходу пройдемо, а далі підйом з «асфатьтом». Але малий на литовською щось бла-бла-бла. Я у Гарольда питаю, - Чого йому?

Оказалось що пів дороги на очах сповзає у прірву. Місце між авто та калюжею жовто-чорне, 3 с. тому була зелена трава (наст. фото). Та процес не зупинився, а струмок стає міцнішим. Було прийнято рішення не їхати далі, бо може на зворотньому шляху дороги не буде зовсім))

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/36/28583633.jpg

 

спустились до яремче та поїхали у бік компл. Ведмежа гора до радника. Там бачити купу квадріков кудись пру щік у гори, може там порізвимся.

 

Річка біля радника з цілющою шлунок водою. Вода між тим смачна. Нашим шлункам вона не підходить, перевіряли. Погане травлення, т.я. вода зменшує кислотність.

Їдемо далі дорожка не складна. Говоримо про розвод прокату квадріков, не цікаво, а година оренди 600-800 грн. Доїзжяємо до перехрестя основна дорога у гору, туди ми поїдемо потім. Праворуч через брід у ліс, мабуть туди квадріки зазвичай рулять. Але у брід ми не пішли, авто шкода.))

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/36/28583639.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/36/28583640.jpg

 

Поруч броду був піший місток та знак зазвичай популярний у лісі.

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/36/28583642.jpg

 

Далі фотки іншого боку Яремче який не  побачиш з траси. Потрясли насичені зелені кольори. Домівки на схилах, та акуратність будівель, їх раслоложення. Захотілося тут жити, але мабуть не зможу довго прожити без суєти великого міста))

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/36/28583653.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/36/28583654.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/36/28583655.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/36/28583657.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/36/28583643.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/36/28583645.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/36/28583647.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/36/28583648.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/36/28583649.jpg

 

http://m.io.ua/img_aa/medium/2858/36/28583650.jpg

 

 

Ще були у літньому Буковелі

шалений будинок


Тут литовцям та нам подарували правельні прапорці


Зробили восходження на підйомнику


Покупалися у ставку




Чудо-юдо на парковці


Пару фото Буковелю та села поруч





Пастушок на відпочинку, а перша мисля була, з підйомника впав))


Хом'як


Відвідали Водоспад Гук 
У неділю дітей пропустили безкоштовно. Литовська Лянча моделі Педра, з трудом преодаліла шлях від асфальту до водоспаду, але без втрат)) 







Саме Водоспад Женецький Гук, біля дачі третього през. Ю.




Більше фото у альбомі http://niva4x4.io.ua/album

 



Создан 08 окт 2014



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником